- передпліччя
- -я, с.1) Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті.2) Частина передньої кінцівки хребетних тварин від плечового суглоба до лапи (копита).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
передпліччя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
передпліччя — [пеиреидпл’і/ч :а] ч :а, р. мн. л і/ч … Орфоепічний словник української мови
передпліччя — (частина руки людини від ліктьового суглоба до зап ястка), передрам я, передрамення … Словник синонімів української мови
лікоть — ктя, ч. 1) Місце з єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука. •• Почуття/ лі/ктя про товариську підтримку в чому небудь. 2) Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. •• Те/нісний лі/коть мед.… … Український тлумачний словник
зап'ясток — тка, ч., анат. Частина кисті руки, що прилягає до передпліччя. || Частина передньої кінцівки у хребетних між передпліччям і п ястком … Український тлумачний словник
кістка — и, ж. 1) Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. •• Ґратча/ста кі/стка кістка, яка частково входить в основу мозкового черепа. Кі/стка грудно/ї клі/тки кісткова основа верхньої частини тулуба. Клиноподі/бна кі/стка кістка,… … Український тлумачний словник
передплечовий — а/, е/. Прикм. до передпліччя. Передплечова кістка … Український тлумачний словник
передрам'я — передраме/ння, я, с., рідко. Те саме, що передпліччя … Український тлумачний словник
променевий — а, е. 1) Прикм. до промінь 3). •• Промене/ва терапі/я застосування з лікувальною метою різних видів іонізуючих випромінювань. Промене/ва хворо/ба захворювання людини і тварини, спричинюване дією на організм радіоактивних випромінювань. Промене/ве … Український тлумачний словник
пронатор — а, ч. М яз, що обертає передпліччя всередину … Український тлумачний словник